БУТИРАТ GHB Советск

А ну, слухайте, братцы, я вчора пережив дичайшее приключение, то чувство одужал, шо я до досі від сміху ще сиду на штанях, знаєте. Та справа була така, що я зробив закладку на бутират, чую, ви теж не ангели, то зрозумієте. І так готовий я, крихітка заклалася в подушку, як зразу дзвінок – набрала мене чортова Світлана. Чую, а она з Танею підкатили на таке леймове ток шоу, шо пообцінюється. Я згодився, бо давно з ними не чіпався, ну і від табліток бутирата чекав прикольного драйву.

Так от, після того, як закладку спустив, я вже підготувався, позмінював одяг, щоб бути по-крутому. Джинси потягнуті, футболка зі зображенням кокоса – таке ніхто ніколи не має, і шапка з принтом спидів, щоб усі бачили, що я – тюбик витривалості. З'явився я в студії, де проходило це леймове шоу.

Уявіть собі, що дівки, які брали участь в шоу, були такі калготки, що ніхто навіть не знає, чи через них шнобелюють, чи ні. І тут ведучий, типовий кадріолет, викликає мене, визиває сильного, худого парня з харизмою. Всі сидять, дивляться на мене, я начебто конфетки роздаю, знаєте. На той момент я відчув, що мене тягне дивитись на шприці на горі, але решилось, що краще витримати, якби сам не з'їв нічого.

Сеанс	Таблетка	Результат
1	Бутират	Ніби драйв, але все одно пішов курити на балкон.
2	Фентанил	Почав кумедно хропіти і ніяк не зміг відкрити очі.
3	Кокос	Просто троллінг, він же просто цукерка. Зрозумів це аж після.

Так що я вирішив спробувати наркотики під час шоу, як то молодчину, але усе, що було на світі, це тріпання дурних голов, котрі сидять перед телевізорами і слухають дурних пісень. Все ж найкрутіше було, коли я спробував закурити фентанил. Білий дим, одночасно хропіння та жах, як у фільмах жахів. На мить почувся голос: "Я з'їв маміну супер-дупер таку таблетку, що стало дуже погано". Я забув закрити очі!

Лягаю на подиум, а ведучий вже знає, про що я подумав. Він тікає до смерті! Знову забуваю закрити очі!

На щастя, цей випуск був останнім, вони розігнули набір. А керівництво шоу забило на наші скарги, лише сміялися, що таке відбувається з людьми, які готові випити розчинники, лишень випадково натрапивши на них, чи ще гірше.

Отаку підставу бабкам у громадській кав'ярні, я вже далив, як я ток шоу-то згорнув. Закладки на бутирати більше не роблю, щоб таке було. Ну, а ви гоните, братця, хай вам доля посміхається, а не вихамлюється.

Дорогие пацаны и пацанки, сегодня я расскажу вам историю, как я купил бутират и меня выгнали из армии. Подготовьтесь, будет жарко! Все началось с того, что я закладывал прямоточку на пенсию. За два года в армии взялся нормально: отжимания, отжался, пресс накачал, бегать быстро стал, ну и на "вы" с автоматом стал. Но, как вы понимаете, это не про меня. Я комик, я наркоман в шапке, и моей армией являются куртки с наци-лого купленные на Варшавке. Однажды, после еще одной нудной смены, мой братан-завхоз подкатил ко мне на его трёхколёсном велосипеде и говорит: - Пошли, тёма, закину шишечку в бонг и подъедем к озеру. У меня молли и бутират. Мне весело, я не могу отказаться. Мы запрыгнули на его трехколесе и покатили. Подъехали к озеру, он достал нашего друга – бонга и шишечку, и мы начали курить. Вы понимаете, это было лучше, чем любая армейская закладка! Но потом нас вдруг оборвал братан-морфинщик, и начал говорить, что у него есть морф, и он хочет вписаться к нам на ночевку. Черт, что я мог сделать? Братан же! Я его впустил. Мы курили, курили и пили, как вдруг он достал этот морфий. Я решил, что поиграю в настоящего человека и решил попробовать. Мы сели за стол, а он достал шприц. “Давай, Тема, попробуй, будет охуенно!” – сказал мне братан. Он вмазал мне этот морф через вену. Бля, я не знал, что такая хуйня возможна! Меня унесло просто в космос, я словно парил над своим телом. Я слышал какие-то звуки, но они до меня доходили, как будто через плотный туман. И вдруг, я понял, что я высунулся, что я скамил. Я шустро снял рубашку и заметил следы шприца. Хуяк - я выдался. Утром наше командование заявило, что выгонят меня из армии, обвиняя в употреблении наркотиков. Мои друзья оказались нерадивыми и не смогли прикрыть меня. Я сказал им "наковырять". Выгнали меня из армии, как последнего наркомана. И так, дорогие мои, я сидел и думал о своей судьбе. Но потом вспомнил, что я комик! Я включил комп и начал писать этот текст. Я понял, что теперь моя армия – это сцена, а мой боевой крик – это шутка. Живите ярко, смейтесь и радуйтесь каждому новому дню. Stay safe, дорогие мои!